З нами щось відбувається...

Давайте назвемо речі своїми іменами: чесно і відкрито - це дасть загальне уявлення того, що відбувається в нашій країні і з нами.

Факт, що державне управління здійснюює політична влада. (далі по тексту «влада»)

Від уміння влади управляти залежить багато чого:

- політичний та економічний стан країни;

- добробут народу;

- існування держави та її цілісність;

- ... та інше.

Якщо формально визнати, що політичний режим в нашій країні демократичний, то тоді виходить, що:

1. народ є єдиним легітимним джерелом влади;

2. суспільство здійснює самоврядування задля загального блага і задоволення загальних інтересів.

Загальне благо держави визначається у вигляді створюваного внутрішнього валового продукту. (далі по тексту ВВП)

Головне завдання влади - це зберегти державу і забезпечити спільні інтереси в створенні і розподілі ВВП. Це завдання влада вирішуює за допомогою таких державних механізмів, як: виконавча влада, суд, прокуратура та ін.

На даний момент влада успішно справляється з одним з найважливіших завдань управління державою - розподіл ВВП.

Другу задачу - забезпечення спільних інтересів суспільства, при розподілі внутрішнього валового продукту, влада здійснює погано. Зовсім погано. Фактично спільні інтереси суспільства не враховуються і отже реальна демократія в країні відсутня. Відсутність реальних демократичних принципів управління країни призвело до того, що в країні:

- падіння ВВП (щорічно);

- загальний занепад;

- нужда і бідність;

- соціальна незахищеність і несправедливість;

- перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності (ми вимираємо);

- падіння культурного та освітнього рівня;

- зростання злочинності (влада створює для цього сприятливе середовище);

- підміна загальнолюдських цінностей низинними інстинктами (це виникає через умови існування людини);

- міжнаціональні та релігійні конфлікти;

- апатія до праці;

- та ін.

Основну причину ситуації, що склалася народ і влада бачить по різному. Народ вважає що владі необхідно перестати красти і не створювати для цього умови, а влада бачить проблему в міжнародній фінансовій кризі і в несправедливій ціні на газ. І ні в якому разі, в злочинно несправедливому розподілі ВВП країни. (При цьому несправедливий розподіл ВВП має багато видів і форм, які весь час удосконалюються). Висновки влади: внутрішні економічні проблеми країни - це зовнішні обставини.

Для виходу із ситуації можновладці пропонують:

1. Здійснення реформ;

2. Збільшення зовнішнього запозичення, тобто кредитів;

3. Підвищення податків і зборів, у вигляді посилення адміністрування з боку податкових органів;

4. Інноваційне виробництво;

5. Поглиблення міжнародної кооперації;

6. ... і в основному все.

Інших планів і програм у влади немає або ми про них нічого не знаємо. Плани влади - це Fata Morgana, тобто міраж.

Автор впевнено може константувати те, що плани влади, на сучасному етапі, при існуючих методах, правилах і принципах управління країною, - нездійсненні.

Щоб міраж перетворити в реальність необхідно інше. Необхідна підтримка і довіра народу, як нації. Змінити свідомість народу і повернути віру до влади можливе лише за умови того, що влада публічно і справедливо розпочне доводити те, що ВВП країни можна розподіляти чесно.

За планами влади коментуємо:

1. Реформи. Кожен громадянин нашої країни чув це слово. На реформи покладають великі надії і багаті, і бідні. Напевно, реформи вже відбуваються, але ми як народ, про це нічого не знаємо і для нас залишається загадкою:

- що таке реформа чи реформи;

- мета реформ і в інтересах кого ці реформи здійснюються;

- час здійснення реформ (терміни);

- джерело фінансування і сума коштів необхідна для здійснення реформ;

- кому, скільки і для яких цілей будуть направлятися грошові та інші засоби для здійснення реформ;

- рушійні сили реформ;

- хто конкретно керує або керуватиме здійсненням реформ і яка відповідальність конкретних осіб;

- періоди реформ і звітність про реформування;

- коли (терміни) результат реформ може відчути на собі простий громадянин країни і в чому це конкретно буде виражатися (полягати);

- і т. д.

На ці головні питання про реформи, конкретних відповідей в даний час немає і не буде. При такому підході до вирішення реформування країни, яке існує зараз, може бути тільки те, що реформи в країні відбудуться тільки на папері. Всі рівні владних структур відзвітують про те, що реформи виконані. Гроші, виділені на цілі реформ успішно освоєні, тобто витрачені. Витрачати гроші ми вміємо.

Підсумок. Результатів немає. Грошей немає. Винуватців немає. Реформи залишилися тільки на папері.

Відбувається це тому, що реформи в нашій країні - вигідний бізнес. Також, як і боротьба з корупцією. Дуже часто, боротьбу з корупцією очолюють самі корупціонери і успішно боряться самі з собою. Тут не важливий результат (для корупціонерів і їх пособників). Важливий сам процес. На цей процес виділяються величезні державні кошти.

При такому підході до справи, досягнення запланованих результатів реформ проблематично. Так само, як і реальна боротьба з корупцією.

2. Збільшення зовнішнього запозичення (не плутати з внутрішніми позиками), тобто кредитів. Зовнішні запозичення або кредити (в тому числі і в тому вигляді, які беруться зараз) призводять до того, що:

а) беремо в борг, щоб віддати вже існуючий борг і беремо зобов'язання по новому боргу, але вже на гірших умовах.

б) в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі держава буде весь час боржником, якщо не матиме джерела погашення кредитів і економічно обґрунтованих цілей кредитування.

Фактично ні джерел погашення кредитів, ні економічно обґрунтованих цілей (у загальнодержавному масштабі) немає.

в) держава-боржник - це вічний ізгой бо скільки вона не намагалася б, а значна частина ВВП буде йти на погашення зовнішніх боргів. Сума цієї заборгованості не дозволить належним чином розвивати власне, конкурентне зі світовим, виробництво.

г) отримані кредити фактично не приносять народові позитивних і відчутних результатів. Немає розуміння навіщо вони потрібні. Як використані попередні кредити.

д) велика частина кредитів осяде в кишенях певних осіб, а платити за це будуть всі.

е) порушено принцип справедливості - я, як народ, грошей не беру, а віддавати доводиться мені.

е) велика кількість зовнішніх (не плутати з внутрішніми) кредитів тільки погіршують моє матеріальне становище. Держава за рахунок збільшення прямих і непрямих податків (саме з мене) буде погашати кредити. Якщо я не зможу погасити всі кредити, які від мого імені взяла влада, то погашення цих кредитів, у спадок, перейде до дітей, а потім онукам. Вічна кабала.

3. Підвищення податків і зборів, у вигляді посилення адміністрування з боку податкових органів. Жорсткість адміністрування при зборі податків, у тому числі непрямих призводить не до збільшення зборів до бюджету, а скорочення виробництв, подорожчання продукції і безробіття. І з іншого боку (якщо хочеш вижити) до збільшення поборів і хабарів.

При такому державному підході, до виробництва і бізнесу, більшість підприємців, закриває свою справу або йде в тіньову економіку. Це призводить до ще більшого зниження ВВП. Зниження, як керувальник, організуює влада. При цьому особистий добробут можновладців постійно збільшується.

При такій стратегії держави, в бізнесі залишаться одні олігархи. Олігархи і влада друзі і брати по духу, і платити податки зі своїх надприбутків не будуть. Брати з народу більше податків - неможливо. Таким чином плани влади, за рахунок збільшення податків і посилення їх адміністрування, вийти з кризового стану - міф.

Збільшувати податки вже не можливо.

4. Інноваційне виробництво. Надії на те, що інноваційні технології та продукція допоможуть вивести країну з ситуації, що склалася, такий же міф, як і всі попередні. Тому, що:

а) у нашій країні немає мотивації для створення інноваційних продуктів. Створений продукт і дивіденди будуть успішно присвоєні владою прямим або непрямим чином;

б) на підставі вищевикладеного - інноваційних технологій і продуктів у нас мало;

в) якщо, як виняток, в країні з'являється інноваційний продукт, то це практичної користі для країни не має. Його не можна продати. Його не купують (Приклад: високотехнологічний проект - літак АН-70). Отже, в нашій країні інноваційний продукт мертвий і даремний. До всього цього він ще й витратний.

г) те, що сьогодні інновація - завтра вже звичайна справа. Без розуміння цієї істини влада не може претендувати і на дивіденди.

5. Поглиблення міжнародної кооперації. Збільшення прямих і непрямих податків збільшує собівартість продукції. Продукція українських виробників стає все дорожче і дорожче, а якість продукції погіршується.

У найближчому майбутньому, економіка країни зіткнеться з тим фактом, що наші товари за кордоном не купуватимуть внаслідок високої вартості і низької якості, а внутрішній ринок ці товари споживати не зможе через невідповідність ціни і купівельної спроможності споживачів.

НАСТАНЕ ПАРАЛІЧ В ЕКОНОМІЦІ І З'ЯВИТЬСЯ РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА ЗНИКНЕННЯ САМОЇ ДЕРЖАВИ. НАС ПОГЛИНУТЬ БІЛЬШ СИЛЬНІШІ І АГРЕСИВНІШІ КРАЇНИ АБО ЗРОБЛЯТЬ НАС СВОЇМИ ВАССАЛАМИ.

Висновки:

1.Ми, як суспільство, перебуваємо під управлінням авторитарного режиму, який має ознаки демократичного правління.

2.Наслідки авторитарного режиму:

а) порушені загальні інтереси суспільства, в цілому, при розподілі внутрішнього валового продукту (ВВП);

б) кричуще свавілля і зловживання владою (казна в країні порожня, а особисті статки можновладців - ростуть, не дивлячись на міжнародну фінансову кризу і ціни на газ);

в) предтеча руйнування держави, її цілісності та незалежності;

г) відсутність механізму задоволення спільних інтересів суспільства.

д) відсутність кардинального і ефективного плану виходу із ситуації з боку можновладців.

Чому це відбувається і що робити - читайте в наступній статті №2.

Липень 2013 р.